Страховий продукт включає страхування таких об’єктів:
при страхуванні відповідальності перед пасажирами – відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів та за шкоду, заподіяну багажу під час перевезення:
–    автомобільним транспортом;
–    міським електричним транспортом;
при страхуванні від нещасних випадків – життя, здоров’я та працездатність Застрахованої особи від нещасних випадків, а саме:
–     водія автомобільного транспорту;
–    машиніста міського електричного транспорту.

Страхові ризики за Страховим продуктом:
–    при страхуванні відповідальності перед пасажирами – подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, та внаслідок настання якої може бути заподіяна шкода потерпілій третій особі та/або її майну (багажу) під час перевезення транспортним засобом,  у тому числі під час посадки в транспортний засіб чи висадки з транспортного засобу, відповідальність за відшкодування якої несе Страхувальник;
–    при страхуванні від нещасних випадків – подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме нещасний випадок, який стався із застрахованою особою під час виконання нею своїх трудових обов’язків.

Обмеження страхування:
–    при страхуванні відповідальності перед пасажирами: страхування при перевезенні залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом, а також таксі, легковим автомобілем на замовлення.
–    при страхуванні від нещасних випадків:
особи, які на момент укладення договору страхування визнані у встановленому порядку недієздатними; страждають на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію;
особи, яким до укладення договору страхування виповнилось 69 років і більше;
водії/ машиністи залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту, та особи, які не входять до штату Страхувальника.

При укладенні договору страхування (далі – Договір)  сторони Договору можуть передбачити у такому Договорі інший перелік обмежень страхування відповідно до конкретних умов страхового покриття за Договором, що не суперечить Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження Порядку та умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті» від 22.07.2024 № 671, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2024 р. за № 1297/42642 (далі – Порядок та умови страхування на автомобільному та міському електричному транспорті).

Мінімальний та максимальний розміри страхової суми не визначені умовами Страхового продукту. При цьому:
–    Розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів, визначається у Договорі страхування відповідальності перед пасажирами за домовленістю Сторін на одну потерпілу третю особу з урахуванням наступного:
Мінімальний розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів, становить розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлений законодавством у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Якщо розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлений законодавством у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перевищує 140 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на 1 січня року укладення Договору страхування відповідальності перед пасажирами, мінімальний розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів, становить розмір, зазначений у цьому пункті.
Розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну (багажу) та , порядок розрахунку страхових виплат у зв’язку з заподіянням такої шкоди визначаються у Договорі страхування відповідальності перед пасажирами за домовленістю Сторін.
–    Розмір страхової суми на одну Застраховану особу у Договорі страхування від нещасних випадків визначається за домовленістю Сторін та не може становити менше 60 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на 1 січня року укладення Договору страхування від нещасних випадків, на кожну Застраховану особу.

Мінімальний та максимальний розміри страхової премії та/або страхового тарифу не визначені умовами Страхового продукту. Страховий тариф та страхова премія встановлюють у Договорі за погодженням Сторін Договору.

Договором страхування  відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, та за шкоду, заподіяну багажу, під час перевезення може бути встановлена франшиза,  яку Страховик вираховує при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком заподіяння шкоди багажу.
Вид франшизи – безумовна.
Мінімальний та максимальний розміри франшизи не визначені умовами Страхового продукту. 
У інших випадках встановлення франшизи у Договорі Страховим продуктом не передбачено. 

Територія дії Договору - Україна, інші держави в межах маршруту перевезення, крім територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (якщо інше не передбачене Договором).
Строк дії Договору страхування відповідальності перед пасажирами не може становити менше одного року.
Строк дії Договору страхування від нещасних випадків визначається за погодженням Сторін при укладенні Договору. 
Договір набуває чинності з часу та дати, вказаних як початок його строку дії, але не раніше дати та часу надходження страхової премії (першої її частини, якщо Договором передбачено сплата премії частинами) в повному розмірі та строк, передбачені Договором, на банківський рахунок/в касу Страховика (страхового посередника). 
У разі сплати страхової премії частинами, строк дії Договору поділяється на періоди страхування, що зазнаються у  Договорі – частини строку дії Договору за які сплачується частина страхової премії. 

Строк дії Договору не може бути продовжений. 

Страховим випадком не визнаються події, що відбулись при:
–    Керуванні транспортним засобом, при перевезенні яким застрахована відповідальність перед пасажирами або водій/машиніст якого є Застрахованою особою (далі – ТЗ), особою, що не мала посвідчення водія /машиніста відповідної категорії або законного права керування цим ТЗ, або знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, або перебувала під впливом наркотичних чи токсичних речовин, лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
–    Самовільному залишенні водієм/машиністом ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди чи у разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду;
–    Використанні ТЗ не за призначенням.
–    Відхиленні від маршруту перевезення, крім випадків, коли таке відхилення здійснено з метою збереження життя, здоров’я пасажирів (усунення небезпеки).
За Договором страхування відповідальності перед пасажирами страховим випадком не визнаються події, що відбулись при:
–    Використанні ТЗ у інших цілях,  ніж надання послуг перевезення пасажирів, а також в якості таксі або перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.
–    Недотриманні законодавства щодо перевезень пасажирів та експлуатації транспортних засобів, крім випадків, коли подія, яка призвела до настання страхового випадку, визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання ТЗ вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
За Договором страхування від нещасних випадків страховим випадком не визнаються події, що відбулись при:
–    Використанні ТЗ Застрахованою особою з іншою метою, ніж у цілях виконання трудових обов’язків.
–    Недотриманні законодавства щодо перевезень пасажирів та експлуатації транспортних засобів, у тому числі невідповідності технічного стану та обладнання ТЗ вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
–    Дії обставин непереборної сили (крім випадків, коли настання відповідальності Страхувальника встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили).
Страховик не відшкодовує шкоду, завдану внаслідок:
–    Порушення умов експлуатації ТЗ, передбачених заводом-виробником (перевищення вантажопідйомності/пасажиромісткості тощо), або порушення вимог чинних ПДР щодо технічного стану, обладнання, шин, коліс ТЗ. 
–    Невідповідності шин ТЗ зимовому сезону експлуатації (згідно з маркуванням на покришці заводу-виробника). При цьому в межах Страхового продукту зимовий сезон експлуатації визначається на період з 15 листопада по 31 березня (обидві дати включно). Дія цієї умови не поширюється на всесезонні шини.
–    Порушення правил руху через залізничний переїзд (відповідно до ПДР).
–    Залишення ТЗ без вжиття всіх заходів щодо недопущення його самовільного руху.
–    Вибуху (пожежі) при перевезенні (зберіганні) в ТЗ вибухонебезпечних речовин, боєприпасів.
–    Впливу будь-яких вибухових пристроїв, ракет, снарядів, мін, бомб та інших засобів ведення війни.
–    Впливу атомного вибуху, радіоактивного або хімічного забруднення або дії ядерної, хімічної, біологічної, біохімічної, електромагнітної зброї.
–    Події, що мала місце після припинення/ закінчення строку дії Договору.
За Договором страхування відповідальності перед пасажирами Страховик не відшкодовує шкоду, завдану внаслідок:
–    Обставин, що відповідно до договору перевезення між перевізником та замовником, та/або законодавства звільняють перевізника від відповідальності за договором перевезення.
–    Протиправних дій третіх осіб, розбою, грабежу, незаконного заволодіння ТЗ третіми особами разом із пасажирами та/або багажем, що перебували в ТЗ.
–    Крадіжки, нез’ясовного зникнення, псування багажу, несвоєчасної доставки багажу, видачі багажу неналежному одержувачу.
За Договором страхування від нещасних випадків Страховик не відшкодовує шкоду, завдану внаслідок:
–    Самогубства (замаху на самогубство) Застрахованої особи.
–    Протиправних дій третіх осіб, розбою, грабежу, незаконного заволодіння ТЗ третіми особами, якщо це не призвело до нещасного випадку із Застрахованою особою;
–    Захворювання, у тому числі посттравматичного захворювання опорно-рухового апарату.

Страховик не відшкодовує шкоду, що прямо чи опосередковано спричинена, є результатом або сталися у зв’язку з будь-чим з перерахованого нижче, незважаючи на будь-яку іншу причину або подію, яка одночасно або в будь-якій іншій послідовності впливає на настання збитку: стихійні лиха, військові (воєнні, бойові), терористичні дії/заходи, вторгнення іноземних військ (незалежно від того, чи оголошено війну), громадянська війна, страйки, народні або масові заворушення, революція, повстання, заколот, несанкціоновані збори; конфіскація, націоналізація, реквізиція, арешт або знищення/ пошкодження/втрата ТЗ в результаті дій органів військової, цивільної влади або узурпованої влади (в т.ч. де-факто існуючих органів), або надання ТЗ працівникам поліції, інших установ для виконання ними службових обов’язків;  дій та заходів, причин введення воєнного, надзвичайного стану або спеціальних операцій силового характеру, оголошені органами державної влади.

Страховик не відшкодовує шкоду за Договором страхування відповідальності перед пасажирами, заподіяну:
–    Майну, іншому ніж багаж пасажира, визначених законодавством розмірів та/або ваги, який перевозиться у встановленому порядку в ТЗ.
–    Багажу, перевезення якого заборонено законодавством України та/або країни в межах маршруту перевезення.
–    Багажу до його завантаження на ТЗ або після розвантаження.
–    Працівникам, членам сім’ї Страхувальника.
–    Спричинену генетичними зміненнями в організмах людей, перериванням вагітності, передчасними пологами.
–    Заподіяну наступному майну (багажу): антикварним речам, виробам з дорогоцінних металів, дорогоцінного чи напівкоштовного каміння, предметам релігійного культу, картинам, банкнотам, цінним паперам та документам.
Не вважається страховими випадками та страхова виплата не здійснюється за Договором страхування від нещасних випадків, у випадках, якщо:
–    Застраховану особу в судовому порядку визнають безвісті відсутнім (зниклим) та/або померлим.
–    Страховий випадок стався поза межами території та строку дії Договору.

За Договором страхування відповідальності перед пасажирами:
–     не підлягають відшкодуванню упущена вигода, моральна шкода, інша ніж відшкодування якої передбачено у Порядку та умовах страхування на автомобільному та міському електричному транспорті, штрафи, пені, неустойки та інші фінансові санкції, пред’явлені Страхувальнику.
За Договором страхування від нещасних випадків:
–    не підлягають відшкодуванню упущена вигода, моральна шкода, штрафи, пені, неустойки та інші фінансові санкції, пред’явлені Застрахованій особі.

При укладенні Договору Сторони можуть передбачити у такому Договорі звужений або інший перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування відповідно до конкретних умов страхового покриття за Договором, що не суперечить Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.

Підставою для відмови Страховика у здійсненні страхової виплати є:
–    Навмисні дії Страхувальника, Застрахованої особи/ водія/ машиніста, пасажира, особи, на користь якої укладено Договір, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями. Кваліфікація дій встановлюється відповідно до чинного законодавства України.
–    Вчинення Страхувальником, Застрахованою особою/ водієм/ машиністом, пасажиром або іншою особою, на користь якої укладено Договір, умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку.
–    Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди.
–    Подання Страхувальником, Застрахованою особою/ водієм/ машиністом, пасажиром свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування та/або про факт та/або причини та/або обставини настання страхового випадку, а також обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, включаючи зазначення Страхувальником неправдивих відомостей в письмовій Заяві на страхування (при її наявності).
–    За Договором страхування відповідальності перед пасажирами:
неподання особою, яка має право на отримання страхової виплати, документів, проїзного документу (квитка, електронного квитка тощо), іншого документу, на підставі якого виконувалося перевезення потерпілої третьої особи, та/або довідки, виданої Страхувальником, яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг, у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг на підставі судових рішень, що набрали законної сили, документів про дорожньо-транспортну пригоду, оформлених працівниками відповідних підрозділів поліції відповідно до законодавства тієї країни, де сталася подія, інших документів, виданих уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг;
відшкодування Страхувальником потерпілій третій особі або іншій особі, яка має право на її отримання відповідно до законодавства України, заподіяної шкоди (завданих збитків) без попереднього письмового погодження Страховика.
–    Неподання вимог (претензій, позовів) особами, що мають право на отримання страхової виплати у строки, передбачені законодавством, у тому числі  неподання Страховику заяви про страхову виплату:
у строк, що не перевищує 1 рік з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна майну (багажу) потерпілої третьої особи;
у строк, що не перевищує 3 роки з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна життю, здоров’ю та/або працездатності потерпілої третьої особи або застрахованої особи.
–    Невиконання Страхувальником обов’язків, визначених Договором.
–    Наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими Договором.
–     Наявність інших підстав, встановлених законодавством або Договором.

При укладенні Договору Сторони можуть передбачити у такому Договорі інший перелік підстав відмови у страховій виплаті відповідно до конкретних умов страхового покриття за Договором, що не суперечить Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті. 

Договір може містити окремі ліміти відповідальності Страховика у межах страхової суми. При цьому, Договір страхування відповідальності перед пасажирами не має містити лімітів відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих третіх осіб, включаючи за окремим об’єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків або Договором страхування відповідальності перед пасажирами в цілому, нижчих за мінімальний розмір страхової суми, передбачений в Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.

–    Для отримання страхової виплати особа, яка має право на її отримання, повідомляє Страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та/або подає Страховику заяву про страхову виплату у строк, що не перевищує:
1 рік з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна майну (багажу) потерпілої третьої особи;
3 роки з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна життю, здоров’ю та/або працездатності потерпілої третьої особи.

–    Подання заяви про страхову виплату, листування між Страховиком та особою, яка має право на отримання страхової виплати, можуть здійснюватися згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».  
–    Особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає до заяви про страхову виплату, документи, передбачені Договором, або може долучати, надавати Страховику засвідчені їх копії. Страховик має право вимагати для ознайомлення оригінали таких документів.
–    Страхувальник у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, за зверненням осіб, які мають право на отримання страхової виплати, про підтвердження факту та обставин заподіяння шкоди, зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного звернення, видати таким особам довідку, яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг під час настання відповідних обставин, що призвели до події, яка може бути визнана страховим випадком. Особа, яка має право на отримання страхової виплати, зобов’язана долучити отриману від Страхувальника зазначену в цьому абзаці довідку до заяви про страхову виплату або повідомити Страховику про відмову Страхувальника в її наданні (ненаданні такої довідки).
–    Якщо особа, яка має право на отримання страхової виплати, не долучила до заяви про страхову виплату документи, які підтверджують обставини, викладені у такій заяві, або долучені документи не дозволяють у повному обсязі встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди, Страховик може встановлювати останні самостійно згідно із статтею 103 Закону України «Про страхування».
–    Якщо особа, яка має право на отримання страхової виплати, не долучила до заяви про страхову виплату документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, однак такі документи необхідні для встановлення у повному обсязі факту, причин та обставин настання страхового випадку або розміру заподіяної шкоди, Страховик отримує такі документи від Страхувальника або згідно зі статтею 103 Закону України «Про страхування».
–    Страховик та Страхувальник зобов’язані надавати особам, які мають право на отримання страхової виплати, консультаційну допомогу щодо складання заяви про страхову виплату та надання документів, які підтверджують обставини, викладені у такій заяві.
–    Страховик на вимогу особи, яка має право на отримання страхової виплати, протягом 3 робочих днів з дня її отримання, інформує особу у визначений нею спосіб, про документи, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди, які особа має долучити до заяви про страхову виплату, а також надає інформацію про форму, спосіб та порядок отримання таких документів та їхнього подання Страховику.

–    Для встановлення причин, наслідків, обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, прийняття рішення про здійснення страхової виплати або відмову у здійсненні страхової виплати та визначення її розміру, особа, яка має право на її отримання, зобов’язана надати Страховику документи, передбачені Договором, та заяву про страхову виплату, у якій має міститись:
Найменування Страховика.
Прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, яка має право на отримання страхової виплати, адреса її задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або місцезнаходження, а також (за необхідності) адреса електронної пошти, адреса для листування, номер засобу зв’язку та/або інші способи обміну повідомленнями між особою, яка має право на отримання страхової виплати, та Страховиком.
Опис події, що може бути визнана страховим випадком, зміст вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди/здійснення страхової виплати.
Інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та/або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих третіх осіб, якщо така інформація відома особі, яка має право на отримання страхової виплати.
Інформація про Страхувальника (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Страховика та Страхувальника − юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) фізичної особи, дані про ТЗ та/або будь-які інші дані, за якими може бути ідентифікований Страхувальник).
Підпис особи, яка має право на страхову виплату, та дата подання заяви.

–    Страховик на вимогу особи, яка має право на отримання страхової виплати, протягом 3 робочих днів з дня її отримання, інформує особу у визначений нею спосіб, про документи, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди, які особа має долучити до заяви про страхову виплату, а також надає інформацію про форму, спосіб та порядок отримання таких документів та їхнього подання Страховику.
–    До заяви про страхову виплату у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за Договором страхування відповідальності перед пасажирами, фізична особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає такі документи:
Паспорт громадянина України, а в разі його відсутності – інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа.
Документ, що посвідчує право особи на отримання страхової виплати (довіреність, свідоцтво про право на спадщину тощо), у разі якщо особа не є потерпілою третьою особою.
Довідку про присвоєння особі, яка має право на отримання страхової виплати, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Документи, що підтверджують факт надання особі транспортних послуг.
Довідку встановленої законодавством форми або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності), − у разі вимоги про здійснення страхової виплати з лікуванням потерпілої третьої особи.
Документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності потерпілої третьої особи, − у разі вимоги про здійснення такої страхової виплати у зв’язку зі тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою.
Документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій третій особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках, суму середньомісячного заробітку (доходу) до настання страхового випадку, − у разі вимоги про здійснення страхової виплати у зв’язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою.
Документи, що підтверджують перевезення багажу під час страхового випадку, та розмір заподіяної йому шкоди – у разі вимоги про здійснення страхової виплати, пов’язаної із заподіянням шкоду майну (багажу).
–    До заяви про страхову виплату у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за Договором страхування відповідальності перед пасажирами, та вимог про страхову виплату у зв’язку зі смертю потерпілої третьої особи, особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає також:
свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи;
документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої третьої особи або перебування осіб на утриманні потерпілої третьої особи та на доходи померлої потерпілої третьої особи за попередній (до настання страхового випадку) календарний рік (за наявності), − у разі вимоги про здійснення страхової виплати у зв’язку із втратою годувальника;
документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини − у разі вимоги про здійснення страхової виплати у зв’язку з моральною шкодою, заподіяною смертю потерпілої третьої особи;
–    документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та витрати на це, − у разі вимоги про здійснення страхової виплати у зв’язку із здійсненням витрат на поховання та/або спорудження надгробного пам'ятника.
–    Залежно від обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, та виду заподіяної шкоди до заяви про страхову виплату особа, яка має право на отримання страхової виплати, може долучати інші документи, які підтверджують обставини, викладені у такій заяві (висновки експертів, судові рішення, що набрали законної сили, документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів поліції відповідно до законодавства тієї країни, де сталася подія, інші документи, видані уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розміру заподіяної шкоди). 
–    При встановленні факту, причин і обставин настання страхового випадку факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг встановлюється на підставі долучених до заяви про страхову виплату/наданих особою, яка має право на страхову виплату, та/або Страхувальником:
проїзного документу (квитка, електронного квитка тощо), іншого документу, на підставі якого виконувалося перевезення потерпілої третьої особи, та/або
довідки, наданої Страхувальником, яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг, та/або
судових рішень, що набрали законної сили, документів про дорожньо-транспортну пригоду, оформлених працівниками відповідних підрозділів поліції відповідно до законодавства тієї країни, де сталася подія, інших документів, виданих уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг.
–    У разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю потерпілих третіх осіб Страховиком здійснюється страхова виплата у зв’язку з:
Лікуванням потерпілої третьої особи.
Тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою.
Стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи.
Моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Смертю потерпілої третьої особи.
–    Страхова виплата у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи визначається у розмірі витрат, пов’язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої третьої особи у відповідному закладі охорони здоров’я, із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів).
–    Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої третьої особи в іноземній державі, відшкодовуються у разі, якщо подія, що призвела до заподіяння шкоди, сталася за межами України та за умови попереднього узгодження таких витрат із Страховиком. 
–    Страховик має право прийняти рішення про медичну репатріацію потерпілої третьої особи до України або країни постійного проживання потерпілої третьої особи для діагностики, лікування, протезування чи реабілітації, у тому числі, у випадках, коли витрати на медичну допомогу у країні де сталася подія, що призвела до заподіяння шкоди, значно перевищують витрати на аналогічне лікування в Україні або країні постійного проживання потерпілої третьої особи, за умови відсутності медичних протипоказань для медичної репатріації. 
–    Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.
–    Якщо Страховику не надано документи на підтвердження розміру витрат, пов’язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої третьої особи у відповідному закладі охорони здоров’я, із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів) або їх документально підтверджений розмір є меншим за мінімальний розмір, визначений відповідно до Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті, Страховик здійснює страхову виплату в мінімальному розмірі, передбаченому Порядком та умовами страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.
–    Страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою визначається у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я період втрати працездатності.
–    Втрачені (неотримані) доходи потерпілої третьої особи оцінюються у таких розмірах:
Для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) – неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за відповідний період часу, визначеної відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором.
Для фізичної особи – підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, − неотриманих доходів, що визначаються відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи – підприємця.
Для непрацюючої повнолітньої особи − 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я.
–    Страхова виплата у зв’язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою внаслідок настання страхового випадку визначається у розмірі втраченого потерпілою третьою особою заробітку (доходу), визначеного відповідно до Цивільного кодексу України.
–    Якщо законодавством визначений порядок розрахунку та перелік витрат, пов’язаних з необхідністю пристосування до нових умов життя фізичної особи у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи, до страхової виплати також включаються витрати, пов'язані з необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілої третьої особи, а саме: місця проживання, робочого місця, транспортного засобу (за наявності на дату настання страхового випадку) потерпілої третьої особи, що полягає у здійсненні комплексу заходів, метою яких є створення умов для роботи, проживання, пересування потерпілої третьої особи, максимально наближених до таких умов до моменту заподіяння шкоди її життю та здоров’ю внаслідок настання страхового випадку.
–    Ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку визначається у порядку, встановленому законодавством.
–    Розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю) не може бути меншим за мінімальний розмір, передбачений Порядком та умовами страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.
–    Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання малолітньої або неповнолітньої особи дитиною з інвалідністю) становить:
У разі встановлення I групи інвалідності − 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
У разі встановлення II групи інвалідності − 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
У разі встановлення III групи інвалідності − 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
У разі визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю − 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
–    Страхова виплата у зв’язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, здійснюється у розмірі не менше 10 відсотків від здійсненої страхової виплати у зв’язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності.
–    Страхова виплата у зв’язку зі смертю потерпілої третьої особи здійснюється, якщо смерть потерпілої третьої особи настала протягом одного року з дня настання страхового випадку та є прямим наслідком такого страхового випадку.
–    Страховик у разі смерті потерпілої третьої особи здійснює страхову виплату у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
–    Загальний мінімальний розмір страхової виплати особам, що були на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може бути меншим за 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
–    Страховик здійснює страхову виплату у зв’язку з моральною шкодою, заподіяною смертю потерпілої третьої особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний максимальний розмір такої страхової виплати цим особам стосовно одного померлого становить не менше 25 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
–    Страховик здійснює страхову виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання Страховику документів, що підтверджують такі факти та витрати. Загальний розмір таких виплат стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від суми, отриманої особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.
–    Загальний розмір усіх здійснених страхових виплат у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю однієї потерпілої третьої особи не може перевищувати розміру встановленої у Договорі  для такої особи страхової суми за таку шкоду.
–    Якщо шкода, заподіяна внаслідок настання страхового випадку підлягає відшкодуванню за укладеним Договором страхування відповідальності перед пасажирами та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова виплата здійснюється за Договором страхування відповідальності перед пасажирами.
–    У разі заподіяння шкоди багажу страхова виплата здійснюється потрепілій третій особі у межах страхової суми (лімітів відповідальності Страховика), передбаченої (передбачених) Договором, та з вирахуванням франшизи, якщ вона передбачена Договором. Порядок розрахунку розміру страхової виплати за Договором страхування відповідальності перед пасажирами визначається у такому Договорі при його укладенні за погодженням Сторін Договору.
–    Страхова виплата здійснюється:
Безпосередньо особі, яка має право на отримання страхової виплати, у безготівковій формі за реквізитами рахунку (рахунків), наданими відповідною особою (особами), та/або
Страхувальнику, якщо Страхувальник за письмовою згодою Страховика самостійно відшкодував заподіяну шкоду особі, яка має право на отримання страхової виплати, та/або
Закладу охорони здоров’я, іншій особі, що здійснює або здійснила лікування потерпілої третьої особи, ремонт пошкодженого майна потерпілої третьої особи та/або надає чи надала іншу допомогу (послуги) у разі заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну (за погодженням з особою, яка має право на отримання
страхової виплати).
–    Страхова виплата у зв’язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою здійснюється у формі ануїтету − рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено потерпілою третьою особою і Страховиком, у розмірі втраченого потерпілою третьою особою середньомісячного заробітку (доходу) у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності внаслідок страхового випадку протягом строку втрати працездатності (інвалідності) такої особи, але не більше, ніж до досягнення нею мінімального віку, з якого особа має право на призначення пенсії за віком (без дотримання вимоги щодо наявності страхового стажу) у солідарній системі відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення, та не підлягає подальшому перерахунку.
–    Страхова виплата у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілою третьою особою в мінімальному розмірі здійснюється одноразово за письмовим зверненням такої особи.
–    Страхова виплата у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету – рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову виплату, і Страховиком, протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.
–    Страхова виплата, пов’язана зі смертю потерпілої третьої особи, у мінімальному розмірі за заявою особи, яка має право на отримання страхової виплати у зв’язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.
–    Страховик за Договором після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги (регресу) до Страхувальника, якщо подія, яка призвела до настання страхового випадку, визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

–    При укладенні Договору Сторони можуть передбачити у такому Договорі інший порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат відповідно до конкретних умов страхового покриття за Договором, що не суперечить Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.

У разі внесення Страхувальником страхової премії (першої її частини, якщо Договором передбачено сплата премії частинами) не в повному розмірі та/або не в строк зазначений в Договорі, Договір вважається таким, що не набув чинності. Кошти, які надійшли на рахунок Страховика (страхового посередника) не в повному розмірі та/або несвоєчасно, тобто після зазначеної у Договорі дати сплати страхової премії, вважаються перерахованими помилково та такі кошти Страховик повертає Страхувальнику за письмовою заявою Страхувальника із зазначенням реквізитів для їх перерахування протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від Страхувальника заяви.

У випадку ненадходження або надходження не в повному обсязі на банківський рахунок/в касу Страховика (страхового посередника) чергової частини страхової премії в сумі та в строк, що визначені в Договорі, Страховий захист за Договором припиняється та Страховик не несе зобов’язань щодо здійснення страхової виплати за подіями, що сталися у період з 00 год. 00 хв. дати, наступної за встановленою в Договорі, як дата сплати чергової частини страхової премії.
Страховий захист за Договором відновлюється у разі сплати простроченої чергової частини страхової премії до кінцевого строку сплати відповідної чергової частини страхової премії, за умови укладання Сторонами Додаткової угоди щодо відновлення Страхового захисту за Договором  з дати, зазначеної у такій Додатковій угоді. При цьому за згодою Сторін при укладенні Договору, строк дії Договору та сума страхової премії залишається незмінними. 
Кінцевим строком сплати чергової частини страхової премії є дата, що настає на 10 (десятий) календарний день після дати, до якої мала відбутись та не відбулась сплата чергової частини страхової премії, визначеної у Договорі, що призвело до припинення дії Страхового захисту за Договором. 
У разі несплати Страхувальником  чергової частини страхової премії в повному розмірі до завершення кінцевого строку сплати чергової частини страхової премії за відповідний період страхування, Договір вважається достроково припиненим з 00-00 год. дня, наступного за датою, визначеною, як кінцевий строк сплати чергової частини страхової премії. Кошти, які надійшли на рахунок Страховика (страхового посередника) несвоєчасно, тобто після припинення дії Договору, вважаються перерахованими помилково та не поновлюють його дію та такі кошти Страховик повертає Страхувальнику за письмовою заявою Страхувальника із зазначенням реквізитів для їх перерахування протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від Страхувальника заяви.

Підставами для відмови Страховика у здійсненні страхової виплати є невиконання наступних зобов’язань:

–    Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди.
–    За Договором страхування відповідальності перед пасажирами: неподання особою, яка має право на отримання страхової виплати, документів, проїзного документу (квитка, електронного квитка тощо), іншого документу, на підставі якого виконувалося перевезення потерпілої третьої особи, та/або довідки, виданої Страхувальником, яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг, у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг на підставі судових рішень, що набрали законної сили, документів про дорожньо-транспортну пригоду, оформлених працівниками відповідних підрозділів поліції відповідно до законодавства тієї країни, де сталася подія, інших документів, виданих уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг;
–    Неподання вимог (претензій, позовів) особами, що мають право на отримання страхової виплати у строки, передбачені законодавством, у тому числі  неподання Страховику заяви про страхову виплату:
у строк, що не перевищує 1 рік з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна майну (багажу) потерпілої третьої особи;
у строк, що не перевищує 3 роки з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна життю, здоров’ю та/або працездатності потерпілої третьої особи або застрахованої особи.
Договором можуть бути визначені визначених Договором.
–    При укладенні Договору Сторони можуть передбачити у такому Договорі відповідно до конкретних умов страхового покриття за Договором, інші обов’язки, невиконання яких є підставою для відмови у страховій виплаті, що не суперечить Порядку та умовам страхування на автомобільному та міському електричному транспорті.

Страховий продукт не є додатковим до інших товарів, робіт або послуг, що не є страховими.

Прочерк